пʼятниця, 18 листопада 2016 р.

Система пізнавальних завдань і матеріалів до теми «Квадратні рівняння», алгебра, 8 клас



Прийом семантизації ( збудження інтересу завдяки розкриттю змістовного значення слів).
Термін «дискримінант» походить від латинського discriminarе, що означає «розрізняти», «розділяти». І знаходиться він не для зручності запису формули ( як доводиться іноді чути від деяких учителів), а для того, щоб визначити скільки коренів має дане рівняння.
      З виховною метою тут слушно пригадати термін «дискримінація».
Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав.
У міжнародних конвенціях з прав людини передбачається, що країна, яка ратифікувала їх, зобов'язана шанувати і забезпечити всім людям, що знаходяться на її території й у межах її юрисдикції, права людини без будь-яких відмінностей, таких як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші погляди, національне або соціальне походження, власність або інший статус.
У міжнародних стосунках поняття дискримінації також охоплює відношення до держави (або групи держав), зазіхання на її права, що загрожує загальновизнаним звичаям і принципам міжнародного права. Організація Об'єднаних Націй виключає расову, політичну, релігійну й інші види дискримінації в міжнародних відносинах.
У 1948 році Загальна декларація прав людини заборонила всі форми расової й іншої дискримінації.

Система пізнавальних завдань і матеріалів до теми «Квадратні рівняння», алгебра, 8 клас



Епіграфи до уроків:




  • У математиків існує своя мова – це формули.С. Ковалевська

  •  Рівняння – мова алгебри .  Евклід

  • Рівняння – це золотий ключ що відчиняє всі математичні сезами. С. Коваль

  •  Зміст сховано в алгебраїчних формулах для того, щоб, розкриваючи закон, не повторювати сто разів того самого.   О. Герцен

  • В алгебрі одним простим знаком дуже часто виражається величина, дія над нею і результат; у випадку, якщо результат не можна зобразити коротким знаком, його зображає так звана формула      І. Сеченов

  • Щоб стати математиком, треба захоплюватись чарівністю закономірностей і логічною стрункістю законів   У.Сойєр

  •  Математика має завданням не навчання лічби, а навчання прийомів людського мислення під час лічби   Л.М. Толстой

  • Математик втілює ідеї у визначені форми, …краса і серйозність  є критерієм досконалості цих форм    Г.Харді

  • Немає в світі такої височини, верхівки якої не зможе досягнути наполегливість Ч. Діккенс

  •   Мудрим потрібна мудрість, розумним знання, а учням – уроки

  • Мені приходиться ділити свій час між політикою і рівняннями. Однак рівняння, на мою думку, значно важливіші, тому що політика існує лише для даного моменту, а рівняння будуть існувати вічно     А. Ейнштейн
  • Чиста математика – це свого роду поезія логіки і ідей         А Ейнштейн


Система пізнавальних завдань і матеріалів до теми «Квадратні рівняння», алгебра, 8 клас



«Історична палітра»:


  • Необхідність розв'язування рівнянь другого степеня, в тому числі й квадратних, у стародавні часи була викликана потребою вирішувати проблеми пов'язані з поділом землі, знаходженням її площі, земельними роботами військового характеру, а також із розвитком таких наук, як математика й астрономія. Вавилоняни вміли розв’язувати квадратні рівняння близько 2000 років до н.е. Серед клинописних текстів були знайдені приклади розв'язання неповних, а також часткових випадків повних квадратних рівнянь. Відомо, що їхні методи розв'язання майже збігаються із сучасними, проте невідомо, яким чином вавилоняни дійшли до цих методів: майже на всіх знайдених до цього часу клинописних текстах збереглися лиш вказівки до знаходження коренів рівнянь, але не вказано, як вони були виведені. Однак, не зважаючи на розвиненість математики у ті часи, в цих текстах немає ані найменшої згадки про від'ємні числа і про загальні методи розв'язування рівнянь.
  •  В стародавній Греції квадратні рівняння розв'язувалися за допомогою геометричних побудов. Методи, які не пов'язувалися з геометрією, вперше наводить Діофант Александрійський у III ст. н.е. У своїх книгах «Арифметика» він наводить приклади розв'язування неповних квадратних рівнянь. Його книги з описом способів розв'язання повних квадратних рівнянь до нашого часу не збереглися.
  •   Правило знаходження коренів рівняння, зведеного до вигляду ax2 + bx = c уперше сформулював індійський вчений Брахмагупта.
  • Загальне правило розв'язання квадратних рівнянь було сформульоване німецьким математиком М. Штифелем (1487-1567). Виведенням формули загального розв'язку квадратних рівнянь займався Франсуа Вієт. Він же й вивів формули залежності коренів рівняння від коефіцієнтів у 1591 році. Після праць нідерландського математика А. Жирара (1595-1632), а також Рене Декарта і Ісаака Ньютона спосіб розв'язування квадратних рівнянь набув сучасного вигляду.
  • Іспанський математик Паоло Вальмерс, який перший  розв’язав рівняння четвертого степеня, був відправлений за це на багаття

  • Франсуа Вієт ледве не був спалений на вогні за те, що йому вдалося розшифрувати таємну переписку іспанської влади з командуванням своїх військ. На початку ХVІ ст. Іспанія вела війну із Францією. Іспанські інквізитори вважали, що розкрити їх шифр людина не може, а отже Вієту допомагав Сатана

  • Кілька поколінь учителів математики та їх учнів набували педагогічного досвіду й поглиблювали свої знання, користуючись чудовою книжкою «Квадратні рівняння» блискучого українського педагога й математика Миколи Андрійовича Чайковського (1887-1790). М. А. Чайковський залишив велику наукову і педагогічну спадщину. Його роботи відомі далеко за межами України. Учений працював у комісії під керівництвом академіка М. Кравчука над українською математичною термінологією для словника та енциклопедії. Опублікував в академічному журналі статті «До теорії дискримінанта алгебраїчного рівняння», «Про зчисленність множини раціональних чисел», видав цінну для історії вітчизняної математики «Українську математичну наукову бібліографію (1894–1927)». У 1933 році академіка М. Кравчука і М. Чайковського за сфабрикованою справою було заарештовано й заслано в Сибір як «ворогів народу». Кравчук так і не повернувся з Колими, а М. Чайковський, відбувши 10-річне покарання в таборах, ще протягом 11 років працював на різних роботах у містах Росії, Казахстану і тільки в 1954 році повернувся в Україну.

  • Розв'язування одного виду кубічного рівняння було відкрито талановитим узбецьким ученим з м.Самарканд Джемшидомаль-Паші (помер близько 1456 року). Геометричний метод розв'язування одного виду чисельного кубічного рівняння був відомий ще Архімеду.

  • Алгебраїчний  метод розв’язування кубічного рівняння протягом багатьох століть залишався невідомим. Перший крок у цьому напрямі зробив на початку XVI століття італійський учений Сціліондель Феро. Він відшукав розв'язок рівняння х3+ах=b при a>0 і b>0. Розв’язання він повідомив  своєму учневі Фіорі. Той скористався цим секретом і викликав на математичний двобій талановитого вченого Нікколо Тарталью (1500-1557). Тарталья довідався, що Фіоре знає таємницю розв'язання кубічного рівняння, і за тиждень до двобою самостійно знайшов розв'язок рівняння більш загального виду x3+px=q, для будь-яких р і q.
  • 12 лютого 1535 року, у день двобою, Тарталья розв'язав усі 30 задач Фіоре і переміг його. Ось формула Тартальї, записана в нашій символіці: рівняння виду х3+рх+q=0 має корінь
 
Усяке рівняння 3-го степеня може бути зведене за допомогою спеціальної підстановки до вигляду х3+рх+q=0. Свій спосіб Тарталья повідомив по секрету ученому Джероламо Кардано, який опублікував, його у своїй книзі «Велике мистецтво». З тих пір формула зветься «формулою Кардано».Учень Кардано, Людовіко Феррарі (1522-1565) знайшов формулу коренів рівняння 4-го степеня. Протягом XVII-XVIII століття багато математиків безуспішно намагалися знайти подібну формулу для розв'язання рівнянь 5, 6-го степеня і більш високих.На початку XIX століття норвезький математик Нільс Абель (1802-1829) довів, що рівняння п'ятого степеня і вищого в загальному вигляді нерозв'язні в радикалах (тобто не можна виразити їхні корені за допомогою шести дій: чотирьох арифметичних, піднесення до степеня та добування кореня). З чисто практичної точки зору не завжди обов'язкове знання точних коренів рівнянь вищих степенів. У науці розроблено численні методи наближеного розв'язання рівнянь.